У моєму випадку, для малого обєму виготовлення вина (100-120 літрів за рік) я маю 2 ємності по 22 літри, три ємності по 10 літрів є декілька ємностей по 4 літри, але їх більше використовую для "пробних вин" з сировини, з якої раніше ніколи не робив вино. Також при більшому ніж завжди урожаю винограду я використовував для бродіння каністу з харчового пластика. Але цього робити не слід, так як спирт, обєм якого у вині зібльшується з кожним днем бродіння витягує з пластмаси шкідливі речовини для людини. На першій стадії ферментації домустиме використання пластикової посуди, але це вже "крайні міри".

Необхідно для кожної ємності підібрати гідрозатвор, щоб в ємність не поступало повітря.

Вся тара в мене з скла. Також підходитть для виноробства тара з нержавіючої сталі та дубові діжки.

З склом та нержавійкою менше клопотів, але не можу сказати що вино від цього краще чи гірше. Дубова діжка віддає під час ферментації в сусло танин, який міститься в деревині дуба і вино отримує терпкуватий присмак і краще стабілізується (освітлюється) і стає кришталево прозорим.

Так що кому подобаються тепкуваті вина- без діжки можна обійтись і скляною тарою, але на останній стадії ферментації необхідно занурити в вино дубову стружку, припечену на вогні. Від того на скільки стружка темна залежатиме відтінок вина. Тобто його присмак, який може варіюватись від легкого копченого присмаку, до шоколадних тонів та тонів смаженого горішка. Але це вже окрема тема для обговорення, до якої ми повернемось коли наше вино буде готовим для укупорки.

Не менш важливою для смаку вина є його витримка. Витримку дуже бажано проводити в діжках дубових, з доливанням в діжку виноматералу такої ж якості, або кращої. Але в сучасних умовах для любительського виноробства підійде скляна тара у вигляді винних пляшок.

Щодо мене, то я укупорюю вино в пляшки, відразу після того як закінчться процес тихого бродіння та вино остаточно освітлиться і стабілізується. Я не зупиняю бродіння. Вино в пляшці і далі залишається живим. А для того щоб воно не забродило в пляшці варто ретельно слідкувати за температурою.

Для моїх потреб- достатньо 150 пляшок на рік. Відповідно стільки ж етикеток, пробок і ковпачків на горлечко пляшки. 

Пробки замоляю в інтернеті, а також термоусадочні ковпачки.

Етикетки виготовляю сам в графічних редакторах на компютері, і друкую на тонкому фотопапері. Приклеюю клеєм ПВА до пляшки, з розрахунком вторинного використання пляшок (не сильно промазую клеєм)

Для того щоб в погребі не пошкодились етикетки- замотую пляшки в харчову плівку на 2 оберти.

Думаю про тару ми завершили. Отже. якщо Ви виготовлятимете 100 літрів вина на рік Вам необхідно тару дл бродіння в обємі сумарному 130 літрів (як мінімум бо на першій стадії треба на третину доливати бутлі, щоб не зірвало гідрозатвор мезгою) і пляшок пооядка 120 штук, з урахуванням того що будуть відходи (осад) + пробки, етикетки, ТУ ковпачки (якщо хочеться нормального  вигляду)

Далі, потірбна тара щоб знімати з осаду вино (тобто його зливати з бутлі в якій відбувається бродіння). У мене для цих цілей є баняк з нержавійки ємністю 15 літрів, і щоб знімати з осаду малі ємності (по 10 літрів) є одна контрольна бутля на 10 л. Відтак 10-ку мию один раз і переливаю за 1 раз. А ємності 20-ти літрові переливаю у два підходи- в бутлю і баняк. Потім мию бутлю,  назад з баняка і 10-літрової бутлі в 20-ти літрову ємність.

Треба мати шланг харчовий силіконовий, з внутрішнім отвором діаметром 8-10 мм як мінімум. Від цього залежить швидкість переливки і її акуратність. З швидкістю все зрозуміло. А от акуратність тут до чого? Відповідь наступна: коли Ви переливаєте- то основне завдання залишити осад в бутлі на дні. Якщо шланг тонкий- то все буде добре, він не підніме осаду з дна, так як швидкість витікання низька, і відповідно швидкість і сила засмоктування також низька. Все навпкаи з шлангом великого діаметру. Тому Вам треба підібрати для себе оптимальну товщину шланга і навчитись знімати з осаду, залишаючи весь осад в бутлі. Довжина шланга у моєму випадку достатньо- 180 см. Якщо умови переливання інші то відповідно можна взяти довший.

Також потрібно мати вагу кухонну, щоб важити цукор, який необхідно буде додати до сусла.

Ареометр спиртовий і для визначення вмісту цукру. Дані прилади дозволять Вам контроллювати два важливі показники. Від показника вмісту цукру залежить яке вино ви отримаєте (сухе, напівсухе, напівсолодке чи десертне) від показника вмісту спирту залежить термін зберігання. Так як слабоалкогольні вина і вина які містять мало цукру зберігаються гірше ніж солодкі і міцні.

Це все були необхідні речі.

Для зручності можна придбати мірний стакан і мірний циліндр. ДЛя виготовлення вермутів потрібно ще мати ювелірну вагу, для вимірювання точних пропорцій лікарських трав. Якщо будете сургучувати вино, можна виготовити промбілатор з латуні, та купити просту турку для розігріву сургуча (в ній зручно це робити.- сам так роблю)

Також потрібно мати укупорювач пляшок пробками.

Було б добре мати набір для титрування ( визначення кислотності) Так як кислотність грає важливу роль в смаку вина. У домашніх умовах цей показник можна визначати на смак.

Ось і все що потрібно мати для виготовлення вина з приладдя.